Відбулась V Міжнародна конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику»
28-29 вересня 2023 року у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулась V Міжнародна конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику». Організаторами конференції виступили Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Громадська організація «Українське ядерне товариство» (УкрЯТ) та Рада молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України.
Робота конференції складалася з пленарного та секційних засідань, на яких було представлено понад 60 наукових доповідей.
Відкрив роботу конференції тимчасово виконуючий обов’язки першого віце-президента–технічного директора ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Шейко. З вітальною промовою виступив академік НАН України, директор Інституту проблем безпеки АЕС Анатолій Носовський. Він розповів про виклики в умовах збройної агресії російської федерації, а також висловив вдячність колегам-науковцям з Польщі, Японії, США, Великої Британії, Німеччини, Чехії та інших країн за надану благодійну, матеріальну та технічну допомогу, яка допомагає українським вченим виконувати наукові дослідження в цей дуже складний для української науки час.
Пленарне засідання конференції розпочалося з доповіді завідувача відділення атомної енергетики ІПБ АЕС д-ра техн. наук Володимира Борисенка «Ядерна енергетика у світі: тенденції і прогнози», в якій він представив інформацію щодо стану ядерної енергетики у світі і в Україні за останні 30 років. Основну увагу було приділено сучасним тенденціям у ядерному реакторобудуванні в різних країнах, яке базується на сучасних ядерних реакторах покоління ІІІ+, малих модульних реакторах і на інноваційних реакторних технологіях ІV покоління.
Під час пленарного засідання конференції були представлені доповіді щодо сучасного стану ядерної енергетики та ядерних досліджень в Україні та світі, велика кількість доповідей була присвячена розвитку технологій водневої когенерації на АЕС. У доповідях також піднімалися теми ліцензування нових енергоблоків в Україні; врахування громадської думки в розвитку інноваційних технологій у атомній енергетиці та питання міжнародної співпраці у цій сфері. Зокрема голова правління компанії «Czechаtom» Мартін Грох розказав про технічні характеристики малого модульного реактора David, що розроблявся чеськими фахівцями, і який може бути впроваджений в Україні.
Окрім Інституту проблем безпеки АЕС НАН України в конференції взяли участь представники Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), інших інститутів Національної академії наук України: Інституту ядерних досліджень (ІЯД), Інституту електродинаміки, Інституту геохімії навколишнього середовища, Інституту електрофізики і радіаційних технологій, Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича, Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона; фахівці ДП «НАЕК “Енергоатом”» та українських АЕС, інших підприємств і організацій галузі; Національного університету «Одеська політехніка» та Національного університету «Львівська політехніка».
Робота конференції 29 вересня розпочалася з дискусійної панелі: обговорення концепції: «Управління старінням сухих сховищ відпрацьованого ядерного палива». Модератор панелі Володимир Борисенко представив інформацію щодо проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) у різних країнах, а також про технологічну необхідність продовження термінів експлуатації сховищ ВЯП. У зв’язку з чим виникає проблема з управління старінням сховищ ВЯП для убезпечення їх експлуатації у понадпроєктні терміни. У дискусії взяли участь представники ДНТЦ ЯРБ, ІЯД НАН України, Aтом Проджект Інженірінг, НАЕК «Енергоатом», Інституту прикладної фізики НАН України, Інституту загальної та неорганічної хімії НАН України, ІПБ АЕС НАН України. Основна увага в дискусії була приділена питанням характеризації ВЯП для різних типів реакторних установок; використанню залишкового енерговиділення ВЯП; необхідності врахування зміни метеорологічних умов при довготривалому зберіганні ВЯП; необхідності впровадження технології неруйнівного контролю цілісності ВЯП та екологічним аспектам зберігання і захоронення ВЯП. Схвалено підхід до розробки концепції з управління старінням сховищ ВЯП на основі досвіду провідних ядерних країн світу, перш за все США, а також з урахуванням напрацювань в рамках дослідних проєктів МАГАТЕ.
Від Інституту проблем безпеки АЕС НАН України з доповідями виступили:
Андрій Садовніков — «Розробка автоматизованого зварювального пристрою для зварювання контейнерів зі склоподібними радіоактивними відходами»;
Олександр Проскурін — «Розробка методів лазерної фрагментації ЛПВМ на основі експериментальних досліджень з імітаторами»;
Вадим Горанчук — «Визначення лінійного енерговиділення твелів ВВЕР-1000 за сигналами родієвих ДПЗ»;
Антон Синяговський — «Розробка методики одночасного визначення складу скидного газу та зольності під час спалювання (для дослідницьких цілей) опроміненого графіту ядерних установок».
Максим Юров — «Активність і залишкове енерговиділення ядерного палива ВВЕР-1000 під час експлуатації і зберігання».
За результатами конференції буде видано збірник тез доповідей, а також цікаві доповіді надруковані у вигляді наукових статей в журналі «Ядерна енергетика та довкілля».
